Відкриття меморіальної дошки на честь шановного учителя, поета - пісняра - В.В.Васкана

 Василь Васильович  Васкан – це не просто ім’я на літературній карті. Це глибокий лірик, чиє слово оспівувало красу рідної Буковини, людські долі та незламність духу. Людина. Яка залишила по собі багату поетичну спадщину.

4 листопада йому мало би  виповнитись 84…

Пам’ятаючи та шануючи його життєвий і творчий шлях, громада села Котелеве, де він народився, організувала пам’ятний захід.

ведучі заходу: директор Котелівського ліцею –Крупник В.В. та вчитель української мови та літератури-Руснак С.Г.

Виступаючі: Новоселицький міський голова - Нікорич М.І.

депутат обласної ради -  Шкурідін О.М.

Народний артист України, професор ЧНУ, Президент ЛМК ім В.В.Васкана – Дерда І.М.

заслужений працівник  освіти України –       Мінченко Т.А.

заслужений артист України – Сальніков О.

Також до слова долучилися донька поета - Васкан Ж.В., колишній Голова Шевченківської районної ради – Пазюк М.Д., колишній консул Румунії – Леньков М.І., відповідальний секретар ЛМК ім. В.В.Васкана – Урсул М.К., член ЛМК ім. В.В.Васкана – Токар П.П, краєзнавець, журналіст, член ЛМК ім. В.В.Васкана - Гусар Ю.С. та інші.

виступ духового оркестру ліцею

переможці конкурсу читців поезій Василя Васкана

співають вчителі ліцею…

Безпосередньо при вході в освітній заклад села, який віднедавна називається Котелівський ліцей імені Василя Васкана, було встановлено меморіальну дошку шановному поету.

Право відкрити меморіальну дошку надали родині поета – доньці – Жанні Василівні, онуці Катерині Вудвуд, а також воїнам – захисникам Юрію Ротарю та Тарасу Куцаку, внучатому племіннику Василя Васильовича.

                       

                    

 Окрім односельчан, на урочисту подію завітали просвітяни, члени літературно – мистецького клубу ім. Василя Васильовича Васкана, родина, друзі та його творчі побратими.

                

               

 На його честь  перейменовані ряд вулиць в населених пунктах області.

 Вивчати, досліджувати і популяризувати його творчість, а також життєвий шлях сьогодні надзвичайно важливо і потрібно. Адже це є частина національно – патріотичного виховання та роботи у напрямі утвердження української національної ідентичності.

                     

 Він був щирим Учителем.  І ця дошка – нагадування про те, що справжній талант і любов до землі живуть вічно. Вона символізує зв’язок поколінь: минуле надихає майбутнє.

 Василю Васильовичу, ви до сих пір залишились тим, хто єднає людей.