Світла пам'ять, світлій Людині – Василю Васильовичу Васкану
Василеві
Васканові – братові по духу й крові
…Стезя
– незмінна.
А
ти без візи
Злетів
у небо –
Так,
ніби треба…
Та
ну, не вірю,
Що
світ без тебе!..
Кричу
на Всесвіт,
Ні,
так не треба!..
…
- Василю, милий, -
Нетлінні
братерства узи,
Що
благословила
Богиня
творіння –
Муза!..
Інна Гончар:
«Він
заздрив крилам журавля,
Горнувся
словом у любові,
Тепер
обіймами земля –
Останній
прилисток у слові…»
Галина Мельник:
Ну,
як відійти ти зміг друже?!.
Забрав
тебе хто від нас?!.
Тривоживсь,
не був ти байдужим
У
цей непростий для нас час…
А
я ж обіцяла присвяту
В
найближчий твій ювілей…
Все
думала: літ ще багато…
А
ти був одним з тих людей,
Які
випромінюють світло,
Які
не терплять фальш і зло,
Не
міг бути ти непримітним.
Бо
Слово й Мистецтво прозоре, як скло.
Й присвяту, на жаль
тобі пишу у вічність…
Яке
ж воно слово те «вічність» - давке!...
Та
пам'ять людська збереже твою щирість,
Поета
чесноти й життя нелегке…
Наталія Григорчук – Войтко:
Василю
Васкану – Батькові Слова
Не
згасне земна свіча,
Не
згасне у пам’яті
слова!
Торкнеться легенько плеча,
Задумано, невипадково.
І пісня злетить навздогін,
Яку Ви творили натхненно.
Церковний почується дзвін,
Що лине благословенно…
Немає прощання у слід,
Не буде прощання з МАЕСТРО!
Він любить і далі цей світ,
Йому хай лунають оркестри…
Світлана Онуляк – Мінтенко:
…Покидає назавжди нас всіх і митець
і маестро, і майстер…
і слова й пера.
Ви назавжди залишитесь в памяті світлій
між нами.
У поезії, в прозі, в епітетах рими – словами.
Ви ж світіть із галактики, променем світла,
щоднини,
Найдорожчій і любій сімї та на всю
поетичну родину…
До серії листівок увійшли посвяти В.Джурана, С.Паращука, В.Місевича, Ю.Работіна, Г.Тарасюк, В.Тітова.
Комментарии
Отправить комментарий