3 листопада - Буковинське віче

105 років відділяють нас від того знаменного дня,  коли 3 листопада 1918 року в Чернівцях велелюдне Буковинське віче вперше сповістило про споконвічне прагнення буковинців  домогтися  прилучення  Північної  Буковини  до ЗУНР   та злуку з «Великою Україною».  На зборах були присутні понад 10 000  осіб. Буковинці своєю силою  та хоробрістю добилися об’єднання.  Бо  як писав великий  Шевченко «В своїй хаті й своя правда,  і сила і воля».  Ця подія стала доленосною в історії України

 До цієї пам’ятної дати буковинський письменник, поет – пісняр Василь Васкан написав вірш

«Балада про віче»

                                   /до  105 - ї річниці славетного               Буковинського Віча/

                                                        Гори високі до неба і Воля,

Море пшениці на вільному полі.

Води Дністра, Черемоша і Прута,

Пісня дзвінка про Марічку і Руту.

Села й міста тут неначе з  картини,

Ними милується вся Україна.

Тут Кобилянська творила й Федькович,

Ми  Дністрогес збудували казковий.

Звідси  злетів Каденюк у міжзір’я,

Тут наче писанка кожне подвір’я.

Тут Вишиванка святиться і Колос,

Янголи кожному лагодять Голос.

Діти розумні  і сиві статечні,

Мужні бійці й господині сердечні.

Люди сучасні, бо ж ми європейці,

Щиро вклоняємось Татові й Неньці.

Ще у нас Віра і Правда одвічні,

В час доленосний -  збирається Віче.

Віче – як Гори, Віче – як Море,

Віче – Героїв запалені Зорі.

Хату мостити чи ворога бити,

Землю і Віру свою боронити.

Віче від Бога, це – воля народу,

Віче народне від роду до роду.

                                  Від Межигір’я  і до Межиріччя

Слава в віках Буковинському Вічу!