Трагедія, подвиг, пам'ять ...

Вже стільки років промайнуло з тієї квітневої ночі.

Та стукає в шибку минуле…

Ти відомий сьогодні кожному –

Не ім’ям своїм а бідою.

Тою вулицею порожньою

Понад  прип’ятською водою…

Мій Чорнобиль!

Зелений пагорбе!

У якому ти жив сторіччі?

Запеклись перестиглі ягоди,

Наче кров на твоїм обличчі.

                                                 І. Білий