Душа розкрита до любові…
Душа розкрита до
любові…
/ світлій пам’яті Петра Леонтійовича Романюка/
«Лишаю в дар любові промінь
І серця жар усім на спомин…»
П.Романюк
Душа розкрита до любові…
26 листопада у Всесвітній день телебачення,
започаткований генеральною Асамблеєю ООН в міській бібліотеці – філії №21
пройшла зустріч читачів бібліотеки з метрами телебачення на Буковині –
ветераном журналістики М.О.Ревуцьким, провідним диктором Чернівецького державного телебачення Ж. О. Одинською, тележурналістом В.Т.Мельником, журналістом – літератором
М.Ф.Брозинським, членом двох творчих спілок
В.О.Обдуленком, щоб пом’янути
світлу пам'ять прекрасної людини, відомого на Буковині журналіста, засновника,
організатора і керівника Чернівецького обласного державного телебачення Петра
Леонтійовича Романюка.
До заходу долучилися учні 7в та 9б класів ліцею №4 під керівництвом вчительки Є.Т.Ванзар. Учні декламували
вірші з різних збірок поета, зокрема: «Батьківська хата»,
«Батькам», «Роздум», «Моя Доле!»,
«Батькова криниця», «Гармонія життя»,
«Подих весни», «Плід краси», «Наші
діти», «Розмова у лікарні», «Коханій, єдиній»,
«Дерево нашого роду», вірш сина Ю.П.Романюка «Пам’яті батька», вірші онучки Юлії Романюк «Проходить час», «Герої не вмирають».
Численна родина Романюків – дружина Н.С.Романюк, дочка
Т.П.Караванова, двоюрідна сестра, племінники, поділилися своїми спогадами. Було почуто багато гарних,
щирих слів про Петра Леонтійовича - просту, скромну та
водночас дивовижну, з відкритою і ранимою душею і великим серцем людину. Люблячого
батька, чоловіка, дідуся, уважного
дядька.
Хвилиною мовчання пом’янули присутні його світлу пам'ять.
До заходу долучилися учні 7в та 9б класів ліцею №4 під керівництвом вчительки Є.Т.Ванзар. Учні декламували
вірші з різних збірок поета, зокрема: «Батьківська хата»,
«Батькам», «Роздум», «Моя Доле!»,
«Батькова криниця», «Гармонія життя»,
«Подих весни», «Плід краси», «Наші
діти», «Розмова у лікарні», «Коханій, єдиній»,
«Дерево нашого роду», вірш сина Ю.П.Романюка «Пам’яті батька», вірші онучки Юлії Романюк «Проходить час», «Герої не вмирають».
Численна родина Романюків – дружина Н.С.Романюк, дочка
Т.П.Караванова, двоюрідна сестра, племінники, поділилися своїми спогадами. Було почуто багато гарних,
щирих слів про Петра Леонтійовича - просту, скромну та
водночас дивовижну, з відкритою і ранимою душею і великим серцем людину. Люблячого
батька, чоловіка, дідуся, уважного
дядька.
Хвилиною мовчання пом’янули присутні його світлу пам'ять.
Комментарии
Отправить комментарий